Серед пустельних залишків колись квітучого міста лише гуркіт мотоцикла порушує холодну зимову тишу. Його водії, Чіто та Юрі, - останні, хто вижив у зруйнованому війною місті. Розбираючи старі військові об'єкти на їжу та запчастини, двоє дівчат досліджують пустки та розмірковують про старий світ, щоб згаяти час. Чіто і Юрі час від часу борються з самотністю, що насувається, але коли вони мають одна одну, розділяти тягар буття двох останніх людей стає трохи легше. Між незграбним хвилюванням Юрі та спокійною врівноваженістю Чіто їхні похмурі дні стають трохи яскравішими завдяки стрілецьким тренуванням, новим книжкам та іграм у сніжки на замерзлому полі бою.

Серед безплідних пейзажів і покинутих будівель Шьодзьо Шумацу Рьоку розповідає підбадьорливу історію про двох дівчат та їхні пошуки надії у похмурому світі, що гине.