«Боббі», про якого йдеться у назві фільму, насправді 17-річний Акіхіко Номура, невстигаючий старшокласник, який дуже любить мотоцикли. Він погано вчиться, і його батько – традиційний і суворий (але який, мабуть, теж колись здався і дозволив йому мати мотоцикл) – намагається зробити все можливе, щоб змусити хлопця вступити до коледжу. Його мати настільки мовчазна, що здається, ніби її взагалі не існує. Насправді, його система підтримки повністю полягає в його блискучій сестричці, яка допитлива, але по-своєму підбадьорює його.

Боббі майже нічого не робить, окрім як працює на своєму велосипеді. Він чистить його. Він налаштовує його. Він їздить на ньому. Його можна назвати мотоциклетним отаку. Його останнім досягненням, здається, було те, що його фотографії з дорожньої подорожі надрукували в журналі для мотоциклістів. Це призводить до несподіваного результату: дівчина його віку, яка з примхи взяла той журнал, вирішує написати йому листа. Довгого, плутаного, але все одно мрійливо-романтичного. Боббі зізнається сестрі, що ніколи раніше не отримував листів від дівчат. Він пише у відповідь: «Я отримав твого листа. Я щасливий, бо він від дівчини».

Боббі не є всебічно розвиненою дитиною. Він майже не розмовляє – навіть з власною сім'єю, а «листи», які він пише таємничій дівчині, зазвичай складаються з одного речення або близько того. Його одержимість поглинає його настільки, що він з радістю кидає школу, щоб працювати в байкерському барі. Звісно, батько, розгубившись, виганяє його з дому. Залишившись у друга, він радіє, коли його подруга по листуванню каже, що зателефонує йому. Того дня його бос у барі вирішує взяти його на мотокрос. Але цей день закінчиться зовсім не так, як він очікував.